Щодо приватизації земельних ділянок за рахунок сформованих земельних ділянок
Розглядаємо питання відведення ділянок у приватну власність за рахунок існуючих ділянок комунальної власності шляхом їх розподілу
АНАЛІЗ ЗАКОНОДАВСТВА
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений статтею 118 Земельного кодексу України.
Згідно із частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко- економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно- територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Зазначаємо, що земельним законодавством не встановлено заборони щодо здійснення поділу та об’єднання земельних ділянок, цільове призначення яких змінюється, за проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у разі, коли розпорядником земель є один орган виконавчої влади або місцевого самоврядування.
Частиною третьою статті 25 Закону України «Про землеустрій» (далі - Закон) встановлено, що види документації із землеустрою та їх склад встановлюються виключно цим Законом.
Згідно зі статтею 56 Закону технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок включає, зокрема, нотаріально посвідчену згоду на поділ чи об’єднання земельної ділянки заставо держателів, користувачів земельної ділянки (у разі перебування земельної ділянки в заставі, користуванні).
Склад проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлено статтею 50 Закону, відповідно до якої у складі проектів
землеустрою щодо відведення земельних ділянок не міститься нотаріально посвідчена згода на поділ чи об’єднання земельної ділянки заставодержателів, користувачів земельної ділянки (у разі перебування земельної ділянки в заставі, користуванні).
Рекомендуємо головним управлінням Держгеокадастру в областях та іншим розпорядникам земель, які здійснюють передачу земельних ділянок у власність, відповідно до статті 122 Земельного кодексу України, при затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, за якими здійснюється поділ чи об’єднання земельних ділянок, перевіряти інформацію щодо перебування земельних ділянок в заставі, користуванні відповідно до відомостей Державного реєстру прав на нерухоме майно.
Звертаємо увагу, що листи Держгеокадастру не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформативний характер і не встановлюють правових норм
https://land.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Щодо-прив-зд-за-рахунок-сформованих.pdf
Лист Держгеокадастру №22-28-0.131-314/2-21 від 13.01.2021
Керівникам головних управлінь Держгеокадастру в областях та м. Києві
Щодо приватизації земельних ділянок за рахунок сформованих земельних ділянок
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСОБА1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду у складі судді Чернюк А.Ю. від 20 жовтня 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Сторчака В.Ю., Ватаманюка Р.В., Мельник-Томенко Ж.М. від 18 січня 2018 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, в якому просила:
- визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, викладену в листі від 26 липня 2017 року за № О-10882/0-5913/6-17, у наданні їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства державної форми власності, орієнтовною площею 2,00 (два) га на території Іванівської сільської ради Калинівського району Вінницької області (за межами населеного пункту);
- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства державної форми власності, орієнтовною площею 2,00 (два) га на території Іванівської сільської ради Калинівського району Вінницької області (за межами населеного пункту).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2017 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2018 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.
3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що згідно приписів Земельного кодексу України формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою, крім випадків, формування їх шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих ділянок, що в свою чергу здійснюється за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.
Позивач звертаючись до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області з відповідним клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства просить надати дозвіл, саме на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства державної форми власності, орієнтовною площею 2,00 (два) га на території Іванівської сільської ради Калинівського району Вінницької області, яка вже є сформованою та їй присвоєно кадастровий номер.
Земельна ділянка є сформованою та її подальше формування здійснюється лише за технічною документацією, а не за проектом землеустрою про що просить позивач.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернулась із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2018 року та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у травні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га, яка розташована на території Іванівської сільської ради Калинівського району Вінницької області.
За наслідком розгляду вказаного звернення, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області 26 липня 2017 року надано відповідь № О-10882/0-5913/6-17, якою позивачу повідомлено, що земельна ділянка на яку вона бажає отримати дозвіл на розробку документації, сформована згідно технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель Іванівської сільської ради. А відтак, місце розташування об`єкта не відповідає схемі землеустрою наявній в технічній документації із землеустрою щодо інвентаризації земель Іванівської сільської ради Калинівського району Вінницької області., а також не містить обґрунтованих рішень організації раціонального використання та охорони земель.
6. Не погоджуючись з такою відмовою, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідач мотивує відмову нормами статті 79-1 Земельного кодексу України, однак дані норми не підлягають застосуванню для відмови, оскільки в даному випадку правовою нормою для відмови в наданні дозволу може були лише частина 7 стаття 118 Земельного кодексу України.
Окрім того, Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29 вересня 2016 року № 333, чітко визначені для відповідача порядок, строки, відповідна процедура та підстави для відмови у наданні такого дозволу, зокрема і форма прийнятих відповідних рішень.
За правилами пункту 8 цього Положення Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.
Так, відповідно до частини 7 статті 118 Земельного кодексу України за результатами розгляду відповідного клопотання громадянина, зацікавленого в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, відповідач у місячний строк повинен або надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки або надати відмову у наданні такого дозволу.
Як убачається із листа-відмови, відповідач надав таку відмову листом, а не наказом, як того вимагається нормативно-правовим актом, яким має керуватися відповідач при розгляді клопотань.
8. Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області подано відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2018 року, в якому воно просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Кабінету міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені зазначеною статтею.
10. Згідно із частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
11. Пунктом «б» частини 1 статті 121 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель державної або комунальної власності в розмірі не більше 2,0 га.
12. Згідно частин 1, 2 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).
Частиною 5 статті 79-1 Земельного кодексу України встановлено, що формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
13. Згідно із частинами 6, 7 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.
Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.
14. Відповідно до частин 9, 10 статті 79-1 Земельного кодексу України передбачено, що земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
15. Статтею 1 Закону України «Про землеустрій» встановлено, що проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом;
технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.
16. За правилами статті 25 Закону України «Про землеустрій» документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Видами документації із землеустрою є, зокрема: й) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
17. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що підставою для формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, є технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.
18. Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок є різними за своєю суттю документами із землеустрою, не є тотожними за процедурою виконання цієї документації.
19. Згідно з положеннями Земельного кодексу України способами формування земельної ділянки, є, у порядку відведення земельної ділянки із земель державної, комунальної власності (за відсутності на даній частині земної поверхні сформованих та зареєстрованих земельних ділянок), шляхом поділу раніше сформованої земельної ділянки. На одній частині земної поверхні неможливим є існування двох одночасно зареєстрованих земельних ділянок, координати яких перетинаються, адже частина 2 статті 79 Земельного кодексу України встановлює, що право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий шар.
20. Отже, надання дозволу на розробку проекту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об`єкта. Натомість, коли йдеться про формування земельної ділянки з частини вже сформованого земельного масиву, що має кадастровий номер, її відведення відбувається на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.
21. Як встановлено судом, земельна ділянка, на яку ОСОБА_1 бажає отримати дозвіл на розробку документації, вже є сформованою згідно технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації інвентаризації земель Іванківської сільської ради (кадастровий номер 0521682800:04:002:0054), а відтак її подальше формування здійснюється лише за технічною документацією, а не за проектом землеустрою.
22. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина 6 статті 79-1 Земельного кодексу України, яка встановлює, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, здійснюється на підставі відповідної технічної документації із землеустрою.
23. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 липня 2020 року у справі № 802/1447/17-а.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
24. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2018 року - без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Категорія справи № 802/1535/17-а: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них. Надіслано судом: 23.10.2020. Зареєстровано: 25.10.2020. Оприлюднено: 26.10.2020. Дата набрання законної сили: 23.10.2020. Номер судового провадження: К/9901/28236/18