Розпайована «Білогорща»
Чи вдасться зберегти єдиний в Україні торфовий заказник у межах міста
ЗЕМЕЛЬНІ НОВИНИ
Земельні ділянки новосформованого кварталу сформовано шляхом розподілу інвентаризованої ділянки із земель запасу. Архівна ділянка, яку ділили, знаходиться у відповідному шарі на публічній кадастровій карті. Також на публічній кадастровій карті є підпис "Ландшафтний заказник державного значення "Торфовище Білогорща", хоча насправді він місцевого значення. Велику інвентаризовану ділянку ділили декілька раз (скоріш за все три рази), поки не вивели ділянки з орієнтовною площею по10 арів. Розробник документації - ТзОВ "Галгеокадастр".
Дата внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку: 2020-10-21. Так як кадастрові номери присвоювалися шляхом розподілу існуючої ділянки, то Назва структурного підрозділу/територіального органу Держгеокадастру: Відділ у м. Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області. З 26 по 29 жовтня 2020 Рясна-Руська сільська рада реєструвала за собою права на усі ділянки (Орган, що здійснив державну реєстрацію права (в державному реєстрі прав) - Яворівська районна державна адміністрація).
Що цікаво про місцевість крім того, що частина території - заказник, це існуюча лінія електропередач 35кВ. Охоронна зона від такої лінії по обидві сторони від крайніх проводів складає 15 метрів. На практиці це означає, що на ділянці з кадастровим номером, наприклад, 4610136300:06:012:0243 нічого не можна будувати житлові, громадські та дачні будинки, бо 80% ділянки лежить в охоронній зоні. Також на деякі ділянки поширюється Санітарно-захисна зона навколо об'єкта (певно промислового). Загалом щонайменше 10 ділянок не придатні під забудову (хоча тут взагалі не дуже зрозуміло як можна щось будувати на торфі).
Щодо утворених ділянок, категорія земель - Землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення, угіддя - Землі під будівлями та спорудами промислових підприємств. Проектом відводу ділянкам має мінятися категорія та цільове призначення земельної ділянки. Але для цієї зміни має бути друге рішення органу місцевого самоврядування, яке затверджує розроблений проект землеустрою (перше рішення - надання дозволу на розроблення проекту землеустрою).
Щодо процедури відведення ділянок. 1) Поділ ділянок відбувався згідно технічної документації щодо поділу, тому питань до розробника документації немає - сільська рада замовила, заплатила, а вони їм поділили. Можна було б ділити і проектом відводу - але в даному випадку існує великий ризик проекти не закінчити, що в принципі і відбулося. 2) Право на ділянки зареєстровано протягом тижня за сільською радою. 3) Сільська рада мала б прийняти рішення про надання дозволу на відведення ділянки з визначеним кадастровим номером певному громадянину. Так як перше засідання Львівської громади відбулося 4 грудня, Рясна-Руська рада мала достатньо часу, щоб прийняти відповідні рішення. 4) Дальше розробляється проект відводу. Проект відводу повинен містити план зонування або детальний план території. Документація погоджується відділом архітектури Яворівської державної адміністрації та Держгеокадастром за приниципом екстериторіальності (в іншій області). Отримавши позитивні висновки, проект подається на затвердження. Через процес децентралізації, Рясна-Руська відійшла до Львівської громади.
Насамкінець - 15га землі все ж було приватизовано у листопаді 2020р. для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства для розміщення та обслуговування гаражного кооперативу. Для прикладу, "Гаражно-будівельний кооператив "Пікап" (площа ділянки 3.2914 га), одним з власників є Піх Андрій Зеновійович - депутат сільської ради.
Будемо спостерігати як далі розвиватимуться події
Тут знайшов Обгрунтування створення ландшафтного заказника державного значення «Торфовище Білогорща" розроблене ще у 2011році.
Нижче сама стаття https://zaxid.net
Напередодні створення Львівської ОТГ Рясне-Руська сільрада примудрилася роздерибанити унікальний і єдиний в Україні торфовий заказник, який розташований у межах міста. При цьому порушила одночасно три законодавства, а спровокований конфлікт став предметом численних звернень до правоохоронних органів. Нацполіція вже відреагувала і відкрила кримінальне провадження. Тим часом Львівська міськрада на найближчу сесію підготувала ухвали, які допоможуть зберегти заказник. Тепер – тільки слово за міськими депутатами.
Нещодавно Департамент містобудування ЛМР оприлюднив результати аудиту, скільки землі роздали сільські і міські ради напередодні приєднання до Львівської ОТГ. Найгучніша та найбільш показова справа – прецедент з «дерибаном» унікального заказнику «Торфовище Білогорща», аналогів якому нема в Україні і який має всі підстави отримати статус міжнародного.
ZAXID.NET продовжує серію публікацій, підготовлених у співпраці з «Інститутом Просвіти», про важливі для львів'ян проблеми.
Землі роздавали гектарами і блискавично швидко
За минулі півтора року Білогорща пережила одразу кілька знакових подій та стала топовою новиною у місцевих ЗМІ.
Спочатку, у жовтні 2019 року, рішенням сесії ЛОР «Торфовище Білогорща» офіційно визнали заказником.
Подія стала великою перемогою: по-перше, створення заказника ініціювали місцеві активісти - небайдужі львів‘яни. Наталя Кузьма – одна із них.
«Своєю згуртованістю львів‘яни довели, що потроху починають вчитися не перекладати відповідальність на когось, а співтворити місто разом. Усвідомлюють, що природа – це потужний ресурс, який, хоч і через роки, проте дає колосальну віддачу, – каже активістка. – Але звичайно, дуже хотілося б, аби до таких важливих речей, як створення та збереження заказника, більше долучалися і місцеві чиновники, і депутати. Бо наразі рушійною силою цього процесу переважно є активісти».
По-друге, унікальній за своїми характеристиками території повернули юридичний статус заказника – єдиного в Україні, який розташований в межах міста, а також надає безцінні екосистемні послуги.
Простіше кажучи, наявність та повноцінне функціонування в місті заказника класу «Білогорща» гарантуватиме у посушливі місяці дощі, прісну воду, а також чисте довкілля та безкоштовне і водночас унікальне місце для відпочинку.
У Департаменті екології та природних ресурсів ЛОДА розповіли, що спочатку до заказника мали увійти землі Львова, Зимноводівської, а також Рясне-Руської сільрад. Проте остання категорично була проти цього. Тож у ЛОДА змушені були зробити заказник лише в межах Львівської міської ради та Зимноводівської сільради. Саме ці дві ради погодилися зберегти та захистити на своїх територіях унікальні торфово-болотні комплекси з найглибшими в регіоні заляганням покладів торфу, а також із рідкісними видами рослин і тварин.
Згодом Львів передав Рясне-Руській сільраді 209 гектарів землі, серед них і 58 га території заказника. Це сталося в межах обміну територіями між Львовом і Рясне-Руським, коли підписували меморандум про врегулювання проблемних аспектів проекту Індустріального парку. Тоді ЛМР затвердила технічну документацію і передала частину земель із заказником ЛОДА – з подальшою передачею цих земель у комунальну власність територіальної громади Рясне-Руської сільради.
Однак далі події розвивалися вже за іншим сценарієм.
Фактично одразу після сесії, яка відбулася 11 вересня 2020 року у Рясне-Руському, вже 19 і 21 жовтня у Публічній кадастровій карті України з’явилися повідомлення про оформлення технічної документації на близько 500 земельних ділянок у Рясне-Руському. Орієнтовано 300 з них – у межах 58 га заказника «Торфовище Білогорща», визначеного рішенням сесії ЛОР. Територію ландшафтного заказника разом із низкою інших територій поділили на окремі кадастрові номери, змінили їхнє цільове призначення, навіть спроектували проїзди (фактично – вулиці).
І це при тому, що селищна рада вже мала на руках проект свого генплану. Його розробив Містопроект. І у цьому документі було чітко вказано інформацію про об‘єкт природо-заповідного фонду. Цікаво, що саме таку версію генплану – із заказником «Торфовище Білогорща» – Рясне-Руська сільрада навіть оприлюднила на своєму сайті.
