Охоронні та санітарно-захисні зони від ЛЕП

Правила охорони електричних мереж встановлюють додаткові вимоги щодо особливого режиму використання земель у межах спеціальних зон об’єктів енергетики.

Дія Правил поширюється на юридичних та фізичних осіб/фізичних осіб — підприємців, у власності яких перебувають об’єкти передачі електричної енергії і/або які здійснюють їх експлуатацію (далі — власники електричних мереж), а також яким надано у власність або користування земельні ділянки, на яких розміщуються об’єкти передачі електричної енергії.

Охоронні зони електричних мереж встановлюються

1) уздовж повітряних ліній електропередачі — у вигляді земельної ділянки та повітряного простору, обмежених вертикальними площинами, що віддалені по обидва боки лінії від крайніх проводів за умови їх невідхиленого положення на таку відстань по горизонталі:

2) уздовж переходів повітряних ліній електропередачі через водні об’єкти (ріки, канали, озера, ставки тощо) — у вигляді повітряного простору над поверхнею водного об’єкта, обмеженого вертикальними площинами, що віддалені по обидва боки лінії від крайніх проводів за умови їх невідхиленого положення на відстань:

3) за периметром трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів та пристроїв, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, на відстань 3 метри від огорожі, краю фундаменту неогородженої споруди або стояків щоглової підстанції;

4) уздовж підземних кабельних ліній електропередачі (крім кабельних ліній електропередачі напругою до 1 кВ, прокладених у місцях під тротуарами) — у вигляді земельної ділянки, обмеженої вертикальними площинами, що віддалені по обидва боки лінії від крайніх кабелів, а також стін кабельного колодязя чи іншої підземної або наземної кабельної споруди (опори) на відстань 1 метра;

5) уздовж підземних кабельних ліній електропередачі до 1 кВ, прокладених у місцях під тротуарами, — у вигляді земельної ділянки, обмеженої вертикальними площинами, що віддалені по обидва боки лінії від крайніх кабелів на відстань 0,6 метра у напрямку будинків і споруд та на відстань 1 метра у напрямку проїзної частини вулиці;

6) уздовж підводних кабельних ліній електропередачі — у вигляді водного простору від поверхні води до дна, обмеженого вертикальними площинами, що віддалені по обидва боки лінії від крайніх кабелів на відстань 100 метрів.

• 2 метри — до 1 кВ;

• 10 метрів — 3—20 кВ;

• 15 метрів — 35 кВ;

• 20 метрів — 110 кВ;

• 25 метрів — 150 кВ, 220 кВ;

• 30 метрів — 330 кВ, 400 кВ, 500 кВ;

• 40 метрів — 750 кВ;

• 100 метрів — для водних об’єктів, через які проходять внутрішні водні шляхи, віднесені в установленому порядку до категорії судноплавних;

• передбачену для встановлення охоронних зон уздовж повітряних ліній електропередачі, що проходять по суші, — для всіх інших водних об’єктів;

Для ділянок кабельних ліній електропередачі, що прокладені в тунелях, галереях, на естакадах, стінах, мостах чи в інших підземних або наземних кабельних спорудах, а також для ліній із захищеними, ізольованими та самоутримувальними ізольованими проводами, що прокладені на фасадах будинків, необхідні відстані і заходи захисту встановлюються відповідно до проектів улаштування таких ліній згідно з Правилами улаштування електроустановок, затвердженими наказом Міненерговугілля від 21 липня 2017 р. № 476. Для об’єктів будівництва, які у законний спосіб (наявність відповідних дозволів) розташовані в межах охоронних зон електричних мереж, повинні бути забезпечені відповідні відстані, а також здійснені заходи захисту, передбачені Правилами улаштування електроустановок, затвердженими наказом Міненерговугілля від 21 липня 2017 р. № 476.

Юридичні або фізичні особи/фізичні особи — підприємці, яким надано у власність, постійне або тимчасове користування земельні ділянки, де розміщуються об’єкти передачі електричної енергії, зобов’язані вживати належних заходів для збереження зазначених об’єктів, а саме:

• утримання в стані пожежної безпеки земельних ділянок, своєчасне прибирання соломи, сміття, сухого бур’яну, сухого очерету, заорювання стерні;

• виконання обґрунтованих вимог власників електричних мереж щодо дотримання обмежень та обтяжень в охоронних зонах;

• забезпечення безперешкодного доступу в установленому порядку уповноважених представників власника електричних мереж до об’єктів передачі електричної енергії, розташованих на території інших юридичних або фізичних осіб/фізичних осіб — підприємців, для ремонту і технічного обслуговування таких об’єктів.

Для захисту населення від впливу електричного поля повітряних ліній електропередачі напругою 330 кВ і вище встановлюються санітарно-захисні зони території яких розташовуються вздовж трас повітряних ліній електропередач по обидва їх боки. Розміри цієї території визначаються від проекції на землю крайнього струмонесучого дроту до відстаней, на яких забезпечується гранично допустимий рівень поля, встановлений діючими санітарними нормами. Відповідно до вимог Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, такі зони встановлюються у розмірі в одну сторону:

• 330 кВ — 20 м;

• 500 кВ—30 м;

• 750 кВ—40 м;

• 1150 кВ—55 м.

Розмір земельних ділянок для об'єктів електричних мереж визначається відповідно до ДБН В.2.5-16-99 Інженерне обладнання зовнішніх мереж. Визначення розмірів земельних ділянок для об`єктів електричних мереж. На рисунках показано ескізи формування ділянок під деякими опорами ЛЕП.

Відповідно до ДБН В.2.5-16-99, п.1.2 Не підлягають відведенню у постійне користування земельні ділянки для розміщення опор повітряних ліній електропередачі напругою 0,4 кВ